 |
| Така була в мене робота. |
 |
| Так виглядали аргонавти. |
 |
| І.Репін |
Ти, Божим попущенням пацюк
всеросійський, упир московський, хамло кацапське, брехло кремлівське та карлик
смердючий. Який ти в дідька лицар, коли не вмієш голим гузном їжака забити? Що
так хочеться крові попити? Невже мало кошенят замучив в дитинстві? Не тисне
Мономахова шапка? Не важкувата для голівоньки кволої? Смоли тобі гарячої, а не
меду. Не годен ти онуків козацьких та синів повстанських під собою мати. Дулю
тобі перчену, а не Україну Шевченка та Франка! Тебе самого, шланга ботоксного,
та війська твого ватного ми не боїмось – землею, небом, водою, космосом та
Інтернетом будемо битися з тобою, дешевкою чекістською. Най тебе переїде біла фіра твого «гумконвою»
із боєприпасами! Най тебе заллє кров твоїх москаликів, що до нас надсилаєш! Най
ти вдавишся фаршем їхнього м’яса, який ми з них зробимо.
Так тобі лідерці відповідають.
Число не важливе, бо нічого не міняє, місяць в небі, рік у книзі, а день такий
у нас, як у вас – і не сховатися тобі від нас!
Підписали: юнаки та юначки табору «Лідер» із старшиною –
всім товариством шановним
No comments:
Post a Comment